Посилення радянізації та репресії у західних областях УРСР. Український визвольний рух у1944-1950-х рр.

Напрямки радянізації:

-         Відбудова господарства, радянізація;

-         Колективізація

-         Перетворення в освіті та культурі;

-         Репресії, депортації

-         Ліквідація УГКЦ

-         Боротьба з ОУН, УПА

Становище УГКЦ

Щоб остаточно зламати опір західноукраїнського населення нововведенням, радянська влада повела активну боротьбу проти Української греко-католицької церкви (УГКЦ), оскільки: УГКЦ була одним із важливих чинників суспільно-політичного життя цього регіону, за нею йшло понад 5 млн вірян. тис.

8-10 березень 1945 р. – скликання Собору у Львові в храмі Св. Юра, у якому брали участь 214 священників і 19 світських осіб. За їх рішенням Брестська Унія 1596 р. була скасована, а греко0-католицьа церква «возз’єднувалася»  з російською православною церквою.

Серпень 1949 р. – ліквідація УГКЦ у Закарпатті

1.     Боротьба ОУН-УПА

5 березня 1950 р. -  Загибель командувача УПА Р. Шухевича, вона стала своєрідним поворотним пунктом — після неї фактично закінчився організований опір на західноукраїнських землях, хоча окремі невеликі загони УПА та залишки підпілля діяли ще до середини 50-х років.

Методи боротьби радянської влади проти УПА:

1.колгоспи

2. Бойові дії

3. Спец загони

4. Репресії

Про масовий характер репресій свідчить те, що лише протягом 1946–1948 рр. у східні райони СРСР було депортовано майже 500 тис. західних українців.

2.     Операція «Вісла»

О п е р а ц і я « В і с л а » — це завершальний етап процессу переселення

українського населення із території Закерзоння (Лемківщина, Посяння, Підляшшя, Холмщина).

Початок операції «Вісла» було покладено 9 вересня 1944 р.

Операція "Захід"

У 1944-1946 рр. з теренів Західної України у віддалені місцевості СРСР було депортовано 14728 родин учасників національно-визвольного руху.

Проте, партійне керівництво вимагало від силових структур не зупинятися на досягнутому. Найбільша депортація населення із Західної України відбулася в 21 жовтня 1947 року. Вона увійшла в історію під кодовою назвою операція «Захід». Операція розпочалась у Львові о другій годині ночі: в помешкання львів’ян вривалися військові і після нетривалого обшуку дозволяли похапцем зібрати особисті речі, після чого цілі сім’ї у вантажівках доправляли на залізницю. З 2 до 4 години ночі теж саме спіткало жителів Рава-Руської, Жовкви, Бузька, Городка, Яворова. На Буковині, Волині, Івано-Франківщині, Рівненщині, Тернопільщині все розпочалось о 6 годині ранку.

Операція «Захід» розроблялася співробітниками МДБ по всіх канонах військової операції, командував нею заступник міністра внутрішніх справ УРСР Дятлов. Про хід операції кожні шість годин доповідали міністру держбезпеки генералу Савченку та міністру внутрішніх справ УРСР генералу Строкачу. Під час виселення силовики виявляли підпільні криївки, вилучали зброю, націоналістичну літературу і антирадянські листівки, брали у полон учасників підпілля. Майно виселенців конфісковувалось та передавалось у державну власність. Протягом доби в Західній Україні виселили 26 682 родини або 76 192 осіб: 18 866 чоловіків, 35 152 жінки та 22 174 дитини. Наступного дня перші потяги вирушили до віддалених районів СРСР. На всіх депортованих чекали каторжні роботи на копальнях та в колгоспах Сибіру. Операція «Захід» стала однією з найбільш масових і короткотермінових депортацій західних українців. Проте, вона була не першою і не останньою. Загалом з 1944 по 1953 рік в Західній Україні було репресовано понад 500 тис. осіб, заарештовано близько 134 тис., вбито 150 тис., виселено за межі України на довічний термін понад 200 тисяч людей.

Для роботи з підручником: Пометун О.ІІІ., Гупан Н.М. Історія України, 11 кл. §  

Для додаткового перегляду: https://www.youtube.com/watch?v=fAHnjqhNoLk